Розділ 14

Про гаряче бажання Тіла Христового деякими побожними душами.

СЛОВА УЧНЯ

Яке велике багатство Твоєї, Господи, ласкавості, що її Ти зберігаєш для тих, що бояться Тебе! (Пс. 30,20).

Як згадаю про деякі побожні душі, що приступають до твого, Господи, Таїнства з якнайбільшою побожністю і говінням, тоді не раз сам себе стидаюся і від сорому паленію, що я такий млявий і такий холодний приступаю до Твого вівтаря і до престолу Святого Причастя.

Що я лишаюся таким сухим і без тепла в серці і що я не горю увесь перед Тобою, Боже мій.

Що я не маю в собі такої сильної жадоби і жару серця, як багато побожних людей, що з превеликого бажання Причастя і з гарячої любові в серці не могли стриматися від сліз.

Але серцем і устами з глибини душі прагнули Тебе, Боже, живе джерело, і не могли інакше свого голоду ані заспокоїти, ані носити, аж поки з великою втіхою і духовною жадобою прийняли Твоє Тіло.

Яка то справді гаряча віра в них, певний доказ Твого святого буття! Такі то по правді пізнають Господа свого по ламанню хліба (Лк. 24,35), в кого серце так сильно горить, коли Ісус іде разом з ними. Мені не раз далеко до такого сердечного почуття й такої побожності, до такої сильної любові і жару.

Змилуйся наді мною, мій добрий, солодкий і ласкавий Ісусе, і дай мені, своєму бідному жебракові, хоч деколи скуштувати якусь маленьку крапельку своєї сердечної любові у Святому Причасті.

Щоб моя віра ще більше скріпилася, моя надія на Твою доброту росла, а любов, коли вже раз добре розгорілася і закуштувала небесної манни, ніколи не вгасала.

А Твоє милосердя теж зможе мені дати бажаної ласки, і як настане день Твоєї святої волі, ласкаво завітати до мене в дусі гарячої любові.

Бо, хоч я не горю такою великою жадобою тих вибраних Твоїх побожних душ, однак за Твоєю благодаттю маю бажання так само гаряче прагнути і благаю Тебе ревно, щоб я теж став товаришем усіх тих гарячих Твоїх поклонників і належав до їхнього святого гурту.