Розділ 50
У смутку людина має віддаватися в руки Божі.
Слуга. Господи Боже, Отче пресвятий! Будь тепер і навіки благословенний, що сталося так, як Ти хочеш, а що Ти чиниш, те є добре.
Слуга
Твій хай радується Тобою, а не собою і ніким іншим, бо Ти єдиний –
правдива радість, Ти моя надія і мій вінець, Ти, Господи, моя веселість
і моя честь. Що іншого має Твій слуга крім того, що від Тебе одержав, і то навіть без своєї заслуги?
Твоє все те, що дав і що зробив для мене.
Я
вбогий і в трудах від молодості моєї, а моя душа не раз аж до сліз
засумує, часами навіть тривожить, коли терпіння наближаються. Прагну радості умиротворення, благаю умиротворити синів Твоїх, яких Ти голубиш у світлі втіхи.
Коли даси спокій, коли ввіллєш у серце святу радість, тоді душа слуги Твого стане повна радощів і побожності у Твоїй хвалі.
Але
коли Ти віддалишся, як це дуже часто звик робити, тоді Твій слуга вже
не зможе легко ступати по дорозі заповідей Твоїх, тільки швидше коліна
вгинаються йому, щоб у груди бився. Бо йому вже не так добре, як було вчора і
позавчора, коли світло Твоє світило йому над головою і коли тінь Твоїх
крил хоронила його від нападів спокус. Отче справедливий і всехвальний! Прийшла година, щоб досвідчувати слугу Твого.
Любий Отче! Годиться, щоб у ту годину слуга Твій ради Тебе трохи потерпів.
Отче
повік-віки благословенний! Прийшла година, про яку Ти споконвіку вже
наперед знаєш, щоб Твій слуга з виду подався на хвилину, але одночасно
в серці жив з Тобою. Нехай зазнає трохи погорди, нехай упокориться і
хай перед людьми стане безпомічний; хай терпіння і неміч виснажать
його, щоб знову воскрес з Тобою на зорі нового світла і засяяв у
небесному сяйві. Отче святий! Ти так розпорядив, так хотів і те сталося, що Ти сам наказав.
Бо
ж це ласка для твого приятеля терпіти на світі, та журитися з любові до
Тебе стільки, скільки разів і від будь-кого Ти даси зазнати того. Без волі й Провидіння Твого і без причини ніщо не діється на землі.
Добре
мені, Господи, що Ти упокорив мене; хай я пізнаю Твої справедливі суди
(Пс. 118,7) і викину з серця всі гордощі та всю пиху. Це для мене корисне, що сором покрив лице моє, щоб я радше в Тебе, ніж у людей шукав втіхи.
Тому
я також навчився боятися Твого невідомого суду, бо Ти караєш і
праведного, і безбожного, - і завжди як годиться й справедливо. Дякую Тобі за те, що не пощадив моїх гріхів, але
завдав мені гірких ударів, прирікаючи на біль і насилаючи скруту в
пригодах і в серці. Нема кому мене втішити, немає ніякої втіхи для
мене під сонцем, окрім Тебе, Господи Боже мій, небесний лікарю душ. Ти
караєш і милуєш, зводиш униз аж до аду й наверх виводиш (Тов. 13,2).
Твоя караюча рука хай буде наді мною, а Твоя різка сама мене навчить. Ось , любий Отче, я у Твоїх руках, схиляюся під різку Твоєї кари.
Бий мене по хребті й по шиї, щоб я упокорив свою впертість за Твоєю волею.
Зроби мене побожним і покірним учнем, що Ти звичайно радо робиш, щоб я ходив по тій дорозі, яку Ти мені покажеш.
Тобі для виправлення доручаю себе і все те, що маю: краще відбути кару тут, аніж у майбутньому.
Ти знаєш все і немає у людській совісті нічого недоступного для Тебе.
Ти знаєш, що настане, коли ще того немає, і Ти не потребуєш, щоб хтось Тобі доповідав або нагадував те, що діється на землі.
Ти
знаєш, що придасться мені для поступу вперед, і скільки терпіння треба,
щоб змити гріховні плями. Роби зі мною, що Твоя воля хоче, і не
відкидай мене за моє грішне життя, котрого ніхто краще й докладніше не
знає від Тебе єдиного. Дай мені, Господи, знати те, що треба знати;
любити те, що треба любити; хвалити те, що Тобі найбільше до вподоби;
цінити те, що Тобі дороге; ганити те, що у Твоїх очах погане. Не дай, щоб я судив, покладаючись на перше враження, і не вирішував з поговору недосвідчених людей.
Але дай, щоб я правдивим судом судив про речі видимі і духовні справи, а над усе, щоб завжди шукав того, чого Твоя воля бажає.
Людські
помисли нерідко у суді помиляються. Помиляються також і ті, що до світу
прив`язані, бо вони люблять тільки видимі добра. Чи може людина стати
кращою через те, що хтось інший її більше похвалить? Обдурює брехун брехуна, пустий пустого, сліпий
сліпого, слабий слабого, коли того величає, а насправді цим він більше
принижує його, коли вихваляє даремно. Бо чим хто є у Твоїх очах, тим тільки він і є, і нічим більше, - каже покірливий святий Франциск.
|