Розділ 11
Бажання серця треба перевіряти і стримувати.
Господь. Сину, тобі треба ще багато дечого навчитися, в чому відчуваєш себе непевно.
Слуга. У чому ж, Господи?
Господь. Щоб ти свої бажання повністю співвідносив з моєю волею і не був себелюбцем, але гаряче і ревно виконував мою волю.
Нерідко бажання запалюють і розривають твоє серце; але ти розваж, що більше тебе спонукує – моя честь, чи твоя користь.
Якщо
я є твоєю метою, то якось вже тобі зараджу і будеш радий; але коли у
твоїй думці криється бажання власної користі, то саме це стає тобі
перепоною і тягарем. Тому остерігайся і не дбай надмірно про свої
бажання, які ти намірився здійснити, не порадившись зі мною, щоб
пізніше не жалкувати і не спротивити собі того, що перше подобалося і
до чого ти рвався, наче до чогось кращого. Бо не варто зразу ж піддаватися кожному поруху
серця, який видається тобі добрим; але також не треба відразу втікати
від кожного поруху серця, який тобі противний. Дуже корисно навіть у добрих зусиллях і бажаннях
деколи стримувати себе, щоб через нагальність не впасти у розсіяння
ума, щоб своєю непоміркованістю не схилити інших людей до згіршення,
або щоб при опорі своїх супротивників не збентежитися і не впасти
духом. Нерідко треба навіть через силу намагатися
противитися почуттєвому пожаданню і не зглядатися на те, що хочеться,
але більше за те дбати, щоб воно, навіть проти своєї волі, підлягало
духові. І до того часу треба карати його і підкоряти собі
те пожадання, доки воно не стане охоче до всього й доки не навчиться
вдовольнятися малим, тішитися простотою і не нарікати на будь-які
незгоди.
|