Розділ 2

Як правда промовляє в серці без гомону слів.

Слуга. Говори, Господи! Твій слуга слухає! (І Сам.3,10). Я Твій слуга; дай мені розуміння, щоб я спізнав Твої свідоцтва (Пс.118,125).

Прихили моє серце до слів уст Твоїх; хай як роса спливає слово Твоє (Втор.32,2).

Бувало колись Ізраїльські сини казали Мойсеєві: "Ти говори до нас, а ми будемо слухати; нехай не промовляє до нас Господь, щоб ми часом не повмирали" (Вих..20,19).

Не так, Господи, не так я прошу, але радше з пророком Самуїлом покірно і ревно благаю: "Говори, Господи, твій слуга слухає" (І Сам.3,10).

Нехай не говорить до мене Мойсей, або хтось із пророків, а промов радше Ти, Господи Боже, вдохновителю і просвітителю всіх пророків, бо Ти єдиний, без них, можеш мене докладно навчити, а вони без Тебе нічого не зможуть зробити.

Вони можуть вимовляти слова. але духа ними не вливають.

Гарно говорять, але коли Ти мовчиш, вони серця не зігрівають.

Вони літер навчають, а Ти відкриваєш їхнє значення. Вони проказують глибокі тайни, а Ти виявляєш їх значення.

Вони оголошують накази, а Ти допомагаєш їх виконувати.

Вони вказують дорогу, а Ти даєш силу ходити нею.

Вони діють тільки ззовні людини, а Ти серця напоумляєш і просвічуєш.

Вони скроплюють навкруги, а Ти даєш врожай.

Вони гомонять словами, а Ти надаєш розуміння слухові.

Тому-то хай не промовляє до мене Мойсей, а Ти, Господи Боже мій, віковічна Правдо, щоб я часом не вмер і не лишився без плоду, коли тільки ззовні будуть вмовляти мене, а не зігріють у серці.

Нехай не буде мені осудом те слово, яке я чув, але не виконав його; пізнав, але не полюбив його; в яке увірував, але не дотримав.

Так промов, Господи, - Твій слуга слухає; бо Ти маєш слова вічного життя (Йо.6,68). Промов до мене для хоч якоїсь втіхи моєї душі і для поправи всього мого життя, Тобі на хвалу, славу і віковічну честь.