Розділ 32

Про самозречення і опір усяким пожаданням.

Господь. Сину! Ти не можеш дійти до повної свободи, якщо цілком не відречешся себе самого.

У невільницьких кайданах є всі ті свавільні, самолюби, пристрастні, цікаві, непосидющі, що завжди шукають тільки розкоші, а не того, що належить Ісусу Христу, які часто таке придумують і лаштують, що довго не встоїть.

Бо все те, що не походить від Бога, пропаде.

Затям собі оці коротенькі, але чудові вислови: "Лиши все – і знайдеш все", "Покинь пожадання - і знайдеш спокій".

Візьми собі це на розум, а коли виконаєш, тоді все зрозумієш.

Слуга. Господи, це не справа одного дня, ані дитяча забавка – у тому короткому вислові міститься вся чернецька праведність.

Господь. Сину, ти не повинен відвертатися ані зразу падати духом, коли почуєш про дорогу праведних; але радше нехай це заохочує тебе до чогось вищого, принаймні, щоб гаряче бажати його.

О, якби то так сталося, що ти дійшов би до того, щоб не бути самолюбом, а з готовністю виконувати тільки мою волю і того вітця духовного, якого я поставив тобі перед очима! Тоді ти мені дуже припав би до вподоби і все твоє життя спливало б у радощах і спокої.

Ще багатенько маєш полишати: якщо задля мене того цілком не позбудешся, не осягнеш того, чого бажаєш.

Раджу тобі, купи собі в мене топленого-щирого золота, щоб ти розбагатів (Од. 3,18), цебто небесну мудрість, яка топче ногами всяку нікчемність.

За ніщо май земну мудрість, всяке людське і власне вподобання.

Я тобі раджу, щоб замість того, що в людських очах цінне і високе, ти набував те, що благеньке.

А дуже благенькою, маловажною і майже забутою здається правдива небесна мудрість, вона не думає про себе багато і не шукає великої слави на землі. Багато людей сповіщає її устами, але в житті їм далеко до неї.

Однак вона – то дорога перлина, яку багато людей не бачить.