Розділ 32
Про самозречення і опір усяким пожаданням.
Господь. Сину! Ти не можеш дійти до повної свободи, якщо цілком не відречешся себе самого.
У
невільницьких кайданах є всі ті свавільні, самолюби, пристрастні,
цікаві, непосидющі, що завжди шукають тільки розкоші, а не того, що
належить Ісусу Христу, які часто таке придумують і лаштують, що довго
не встоїть. Бо все те, що не походить від Бога, пропаде.
Затям собі оці коротенькі, але чудові вислови: "Лиши все – і знайдеш все", "Покинь пожадання - і знайдеш спокій".
Візьми собі це на розум, а коли виконаєш, тоді все зрозумієш.
Слуга. Господи, це не справа одного дня, ані дитяча забавка – у тому короткому вислові міститься вся чернецька праведність.
Господь.
Сину, ти не повинен відвертатися ані зразу падати духом, коли почуєш
про дорогу праведних; але радше нехай це заохочує тебе до чогось
вищого, принаймні, щоб гаряче бажати його. О, якби то так сталося, що ти дійшов би до того,
щоб не бути самолюбом, а з готовністю виконувати тільки мою волю і того
вітця духовного, якого я поставив тобі перед очима! Тоді ти мені дуже
припав би до вподоби і все твоє життя спливало б у радощах і спокої. Ще багатенько маєш полишати: якщо задля мене того цілком не позбудешся, не осягнеш того, чого бажаєш.
Раджу
тобі, купи собі в мене топленого-щирого золота, щоб ти розбагатів (Од.
3,18), цебто небесну мудрість, яка топче ногами всяку нікчемність. За ніщо май земну мудрість, всяке людське і власне вподобання.
Я тобі раджу, щоб замість того, що в людських очах цінне і високе, ти набував те, що благеньке.
А
дуже благенькою, маловажною і майже забутою здається правдива небесна
мудрість, вона не думає про себе багато і не шукає великої слави на
землі. Багато людей сповіщає її устами, але в житті їм далеко до неї. Однак вона – то дорога перлина, яку багато людей не бачить.
|
