Розділ 29

Як треба Бога взивати і благословляти, коли журба-печаль надходить.

Слуга. Нехай ім`я Твоє, Господи, буде благословенне на віки (Тов. 3,11) за те, що Ти допустив, щоб ця спокуса і журба найшла мене.

Я не можу втекти від неї, але мушу прибігти до Тебе, щоб Ти допоміг мені та все обернув на добре.

Господи, ось тепер я в журбі і на серці неспокій, бо теперішнє терпіння тяжко мучить мене.

І що ж тепер, милий Отче, я маю казати? Прийшла до мене скрута. Спаси мене від тієї години (Йо. 12,27).

Потрапив я в таку скруту, щоб Ти прославився, коли я низько впокорюся, і Ти визволиш мене.

Зволь, Господи, мене урятувати (Пс.39,14), бо що я бідний можу зробити і куди піти без Тебе?

Ще раз прошу, Господи, у Тебе терпеливості, допоможи мені, Боже мій, а я не буду боятися, хоч яке б тяжке горе не спіткало мене.

І що я маю ще сказати? Господи, хай станеться Твоя воля (Мт. 26,42). Я ж заслужив собі на смуток і негоду.

Так і годиться, щоб я витерпів; лиш би вистачило терпіння, поки буря не перейде і не настане гарніша погода!

А Твоя всемогутня рука в силі і цю спокусу відвернути від мене і послабити її напад, щоб я не впав геть цілком, - як це давніше не раз Ти чинив зі мною, Боже мій, моє милосердя! (Пс. 58,18).

І чим важча для мене, тим легша для Тебе така переміна правиці Найвищого (Пс. 76,11).