Розділ 9

Про послух і підлеглість.

Дуже поважна річ підлягати послухові, жити під оком настоятеля і не мати своєї волі.

Бо далеко безпечніше підкорятися владі, ніж бути настоятелем.

Багато людей підлягають послухові більше з конечності, ніж з любові; такі теж бідують і через будь-що нарікають. Вони ніколи не дійдуть до свободи духа, доки ради Бога не піддадуться цілим серцем.

Кидайся сюди чи туди, а спокою не знайдеш, як тільки в покірливій підлеглості під проводом настоятеля.

Вимріяна надія на інші місця і їх зміна вже багатьох людей ошукала.

Це правда, що кожний чоловік рад чинити за власною думкою і більш прихильний до тих, що думають так, як він.

Але коли Бог є між нами, то й нам треба нераз ради святого спокою відмовитись від своєї думки.

Хто є такий мудрий, щоб міг усе знати?

Тому не надійся надміру на свою гадку, але радо прислухайся також до думок інших людей.

Якщо твоя гадка буде добра, а ти лишиш її ради Бога і підеш за чужою, то матимеш більшу користь із того.

Бо нераз я таке чував: безпечніше послухати ради і прийняти її, ніж радити.

Може трапитись навіть так, що одна і друга гадка буде добра, але небажання згодитися на чужу, коли розум чи діло того вимагає - ознака гордості та впертості.