Розділ 25

На чому основується тривалий спокій серця і правдивий поступ вперед?

Господь. Сину, я сказав: «Мир зоставляю вам: свій мир даю вам, не так, як світ дає, я даю вам» (Йо. 14,27).

Усі люди бажають спокою, але не всі дбають про те, що належить до правдивого спокою.

Мій мир у людей покірних і лагідних серцем. Велика терпеливість принесе тобі спокій.

Коли слухатимеш мене і підеш вслід за моїм голосом, зможеш зажити великого спокою.

Слуга. То що ж я маю робити?

Господь. У кожній речі вважай на себе, що робиш і що говориш, і весь свій глузд звертай на те, щоб тільки мені єдиному подобатися, а крім мене не бажай і не шукай чогось іншого.

Також не суди легкодушно слів та вчинків інших людей і не вмішуйся у справи, які тебе не стосуються, - тільки тоді уникнеш неспокою.

Однак, щоб ніколи не зазнавати ніякого неспокою і не відчути в серці чи на тілі найменшої прикрості, - це не є доля сьогочасного життя, а стан вічного спокою.

Тому не думай собі, що ти вже знайшов правдивий мир, коли не відчуваєш ніякої трудності; бо й тоді ще не все гаразд, коли вже ніякий ворог не докучає тобі, і це не буде ще досконалістю, коли все ведеться за твоїм бажанням.

А навіть тоді ще не вважай себе великим, або особливо любим Богові, коли проживаєш у великій побожності й духовній радості.

Бо не по цьому пізнати правдивого приятеля чеснот і не на тому основується поступ вперед і праведність чоловіка.

Слуга. А на чому ж, Господи?

Господь. На тому, коли цілим серцем здаси себе на волю Божу, коли не будеш шукати своєї користі ні в малій речі, ні у великій, ні в дочасності, ні у вічності.

Так що з однаковим спокоєм на обличчі будеш повсякчас дякувати Богові і в щасті, і в біді, беручи все на одну вагу.

Коли станеш таким сильним у надії і таким терпеливим, що хоч вже не стане в серці втіхи, ти будеш готувати його на ще більші терпіння.

І не схочеш виправдовуватися, мовби то ти не повинен так багато терпіти, але радше вважатимеш мене справедливим в усіх моїх веліннях і хвалитимеш мою святість.

Тоді йдеш правдивою і простою дорогою миру і є певна надія, що знову в радості побачиш моє лице.

Якщо дійдеш до повної погорди собою, знай, що тоді заживеш миру в цілковиту розкіш, скільки лише твій земний стан зможе.