Розділ 26

Про велику красу свободи розуму, яка здобувається більше покірною молитвою, ніж начитуванням.

Слуга. Господи, це вже діло правдивого чоловіка, щоб ніколи не опускати душу на шляху до неба, і крізь хмари прикростей переходити легко, мов без журби; не як байдужий якийсь, але завдяки особливій силі вільного розуму, що не прив`язується ні до якого створіння невпорядкованою любов`ю.

Благаю Тебе, мій наймиліший Боже, хорони мене від журб цього життя, щоб вони мене не обсіли надто; від великих пожадливостей тіла, щоб розкіш не захопила мене; від усіх душевних труднощів, щоб я, зламаний прикростями, не падав духом.

Не кажу я тільки: хорони мене від тих речей, за якими так жадібно побивається світова марнота, але від тієї недолі, що душу слуги Твого, серед загального засуду на смерть, за кару пригнітає і перепиняє її, щоб вона не змогла досягти свободи духа, як тільки того забажає.

О Боже мій, Ти невимовна солодкосте! Зроби мені гіркою усю тілесну втіху, що відтягує мене від любові до вічних дібр і лукаво заманює до себе виглядом якогось принадного дочасного добра.

Хай не перемагає мене, мій Боже, хай не перемагає тіло і кров; хай не зводить мене світ і коротка його слава; хай не підходить до мене диявол зі своїми хитрощами.

Дай мені силу противитися; терпеливість перенести; сталість – витримати.

За всі світові потіхи дай мені пресолодке намащення Твого духа, а замість тілесної любові налий мене любов`ю Твого імені.

Отак: страва, напій, одяг і всяка інша потреба, яка служить для тіла, стає тягарем для ревного духа.

Дай мені, щоб я в міру вживав тих засобів і не давав обплутати себе непомірному бажанню.

Годі все те відкинути від себе, бо треба живити свою природу; а в той же час святий закон забороняє бажати те, що приносить розкіш, бо інакше тіло бунтувалося б проти духа.

Тому благаю, нехай Твоя рука веде мене і навчає, щоб я не перебрав міри.