Розділ 26
Про велику красу свободи розуму, яка здобувається більше покірною молитвою, ніж начитуванням.
Слуга.
Господи, це вже діло правдивого чоловіка, щоб ніколи не опускати душу
на шляху до неба, і крізь хмари прикростей переходити легко, мов без
журби; не як байдужий якийсь, але завдяки особливій силі вільного
розуму, що не прив`язується ні до якого створіння невпорядкованою
любов`ю. Благаю Тебе, мій наймиліший Боже, хорони мене від
журб цього життя, щоб вони мене не обсіли надто; від великих
пожадливостей тіла, щоб розкіш не захопила мене; від усіх душевних
труднощів, щоб я, зламаний прикростями, не падав духом. Не кажу я тільки: хорони мене від тих речей, за
якими так жадібно побивається світова марнота, але від тієї недолі, що
душу слуги Твого, серед загального засуду на смерть, за кару пригнітає
і перепиняє її, щоб вона не змогла досягти свободи духа, як тільки того
забажає. О Боже мій, Ти невимовна солодкосте! Зроби мені
гіркою усю тілесну втіху, що відтягує мене від любові до вічних дібр і
лукаво заманює до себе виглядом якогось принадного дочасного добра. Хай не перемагає мене, мій Боже, хай не перемагає
тіло і кров; хай не зводить мене світ і коротка його слава; хай не
підходить до мене диявол зі своїми хитрощами. Дай мені силу противитися; терпеливість перенести; сталість – витримати.
За всі світові потіхи дай мені пресолодке намащення Твого духа, а замість тілесної любові налий мене любов`ю Твого імені.
Отак: страва, напій, одяг і всяка інша потреба, яка служить для тіла, стає тягарем для ревного духа.
Дай мені, щоб я в міру вживав тих засобів і не давав обплутати себе непомірному бажанню.
Годі
все те відкинути від себе, бо треба живити свою природу; а в той же час
святий закон забороняє бажати те, що приносить розкіш, бо інакше тіло
бунтувалося б проти духа. Тому благаю, нехай Твоя рука веде мене і навчає, щоб я не перебрав міри.
|