Розділ 27

Любов до себе найбільше відштовхує від найвищого добра.

Господь. Сину, треба, щоб ти все, що твоє, дав за все, що моє, і не мав нічого свого власного. Знай, що твоя любов до себе більше шкодить, ніж будь-що на світі.

Ти прив`язуєшся більше чи менше до якоїсь речі у відповідності з тим, яку маєш у ній потребу. Коли твоя любов буде чиста, щира і впорядкована як слід, ніщо не полонить тебе.

Не пожадай того, чого тобі не вільно мати; не тримай в себе того, що може стати перепоною і занапастити твою свободу серця.

Дивно, чому ти всім серцем не покладаєшся на мене, разом з усім тим, чого бажаєш, або що хочеш мати!

Чому дозволяєш марному смуткові в`ялити себе? Навіщо марудишся непотрібними журбами.

Тримайся непохитно того, в чому моє вподобання, і не зазнаєш ніякої шкоди.

Коли пильнуєш цього або того і хочеш бути там або там, щоб щось добути, або щоб задовільнити свою волю, - ніколи не матимеш спокою і не позбудешся тривоги, бо в кожній справі виявиться якийсь недолік і всюди знайдеться противник.

Тому все те, що ми собі придбаємо або ж накопичимо, не стане нам у пригоді, а придасться радше те, чим ми погордили і з корінням вирвали з серця.

Це стосується не тільки грошей і багатства, але й гонитви за почестями і бажання марної похвали. Все те минається разом зі світом.

Певне становище не гарантує безпеки, коли немає духа ревності.

І не довго триватиме такий спокій, якого шукається тільки поверхово, коли він не має правдивої основи у глибині серця, - то значить: коли не покладатимешся на мене. Можеш змінитися, але поправити себе не зможеш.

Бо як тільки трапиться нагода, і ти з неї скористаєшся, то знайдеш те, від чого втікав, а, можливо, й ще щось гірше.

Молитва за очищення серця і за небесну мудрість.

Слуга. Укріпи мене, Боже, благодаттю Святого Духа.

Дай мені силу скріпитися душею і звільнити своє серце від усякої непотрібної турботи і тривоги; нехай мене не займають різні бажання якої-небудь дрібниці чи дорогоцінної речі, але нехай я дивлюся на все, як на марнотне, й усвідомлю те, що разом з ними і я минуся.

Бо нема нічого тривкого під сонцем, де все марнота і морока духа (Муд. 1,14).

О, який мудрий той, хто так міркує!

Дай мені, Господи, небесну мудрість, щоб я вчився над усе Тебе шукати і находити, над усе Тебе розуміти і любити, а все інше пізнавати так, як воно є, за порядком Твоєї мудрості.

Дай мені вміло обминати облесну людину і терпеливо зносити противника.

Бо велика мудрість міститься в тому, щоб не давати хитати собою кожному подмухові слів і не наставляти вуха на підступну підлесливість зводителя; бо якщо вийдеться на таку дорогу, то вже йдеться далі безпечно.