Розділ 27
Любов до себе найбільше відштовхує від найвищого добра.
Господь.
Сину, треба, щоб ти все, що твоє, дав за все, що моє, і не мав нічого
свого власного. Знай, що твоя любов до себе більше шкодить, ніж будь-що
на світі. Ти прив`язуєшся більше чи менше до якоїсь речі у
відповідності з тим, яку маєш у ній потребу. Коли твоя любов буде
чиста, щира і впорядкована як слід, ніщо не полонить тебе. Не пожадай того, чого тобі не вільно мати; не тримай в себе того, що може стати перепоною і занапастити твою свободу серця.
Дивно, чому ти всім серцем не покладаєшся на мене, разом з усім тим, чого бажаєш, або що хочеш мати!
Чому дозволяєш марному смуткові в`ялити себе? Навіщо марудишся непотрібними журбами.
Тримайся непохитно того, в чому моє вподобання, і не зазнаєш ніякої шкоди.
Коли
пильнуєш цього або того і хочеш бути там або там, щоб щось добути, або
щоб задовільнити свою волю, - ніколи не матимеш спокою і не позбудешся
тривоги, бо в кожній справі виявиться якийсь недолік і всюди знайдеться
противник. Тому все те, що ми собі придбаємо або ж
накопичимо, не стане нам у пригоді, а придасться радше те, чим ми
погордили і з корінням вирвали з серця. Це стосується не тільки грошей і багатства, але й
гонитви за почестями і бажання марної похвали. Все те минається разом
зі світом. Певне становище не гарантує безпеки, коли немає духа ревності.
І
не довго триватиме такий спокій, якого шукається тільки поверхово, коли
він не має правдивої основи у глибині серця, - то значить: коли не
покладатимешся на мене. Можеш змінитися, але поправити себе не зможеш. Бо як тільки трапиться нагода, і ти з неї скористаєшся, то знайдеш те, від чого втікав, а, можливо, й ще щось гірше.
Молитва за очищення серця і за небесну мудрість.
Слуга. Укріпи мене, Боже, благодаттю Святого Духа.
Дай
мені силу скріпитися душею і звільнити своє серце від усякої
непотрібної турботи і тривоги; нехай мене не займають різні бажання
якої-небудь дрібниці чи дорогоцінної речі, але нехай я дивлюся на все,
як на марнотне, й усвідомлю те, що разом з ними і я минуся. Бо нема нічого тривкого під сонцем, де все марнота і морока духа (Муд. 1,14).
О, який мудрий той, хто так міркує!
Дай
мені, Господи, небесну мудрість, щоб я вчився над усе Тебе шукати і
находити, над усе Тебе розуміти і любити, а все інше пізнавати так, як
воно є, за порядком Твоєї мудрості. Дай мені вміло обминати облесну людину і терпеливо зносити противника.
Бо
велика мудрість міститься в тому, щоб не давати хитати собою кожному
подмухові слів і не наставляти вуха на підступну підлесливість
зводителя; бо якщо вийдеться на таку дорогу, то вже йдеться далі
безпечно.
|
